Лікування ановуляторного циклу (ановуляції) в Харкові

Ановуляторний цикл — це менструальний цикл, у якому готова до запліднення яйцеклітина не виходить з яєчника. Попри відсутність овуляції, подібні цикли можуть супроводжуватися менструальноподібними кровотечами, тому що ендометрій (слизова оболонка матки) росте і потім відторгається. Ановуляторні цикли вважаються порушенням нормального функціонування репродуктивної системи, оскільки в них неможлива природна вагітність.

Встановити причину циклів без овуляції та вилікувати патологію, яка їх спричиняє, допоможе приватний гінеколог Європейського Радіологічного центру в Харкові.

Причини ановуляторного циклу

Ановуляторний цикл у здорової жінки може виникати через тимчасові коливання гормонального фону (наприклад, у періоди стресу, зміни клімату або після припинення прийому гормональних контрацептивів). Ановуляторний цикл після скасування ОК (оральних контрацептивів) пов'язаний з тим, що організм відновлює природний гормональний баланс, пригнічений під час прийому препаратів. Яєчники можуть тимчасово не виробляти достатню кількість гормонів для дозрівання фолікула і овуляції.

Поява ановуляторного циклу зазвичай пов'язана з дисбалансом гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ), фолікулостимулюючого (ФСГ) та лютеїнізуючого (ЛГ) гормонів. У деяких випадках ановуляторний цикл може розвинутися за нестачі або надлишку прогестерону, тестостерону і пролактину. Патологічні причини ановуляції:

• хронічний фізичний або психологічний стрес;
• надлишкова маса тіла або ожиріння;
• надмірні або інтенсивні фізичні навантаження;
• низька маса тіла (наприклад, унаслідок анорексії);
• патології гіпофіза (синдром Кушинга або акромегалія);
• недостатня активність щитоподібної залози (гіпотиреоз);
• порушення роботи надниркових залоз;
• тривале приймання лікарських засобів (наприклад, анаболічних стероїдів, літію або психотропних засобів);
• синдром Шихана (ускладнення після пологів, яке характеризується масивною кровотечею з розвитком артеріальної гіпотонії);
• пошкодження або важкі захворювання нирок і печінки;
• променева терапія онкології;
• аутоімунні патології (наприклад, тиреоїдит Хашимото).

Ановуляторний цикл після аборту може бути пов'язаний з різкою зміною гормонального фону, спричиненою припиненням вагітності. Після аборту яєчники і гіпофіз адаптуються до нового стану, що може тимчасово порушити процес дозрівання фолікулів і овуляцію. Крім того, стрес, запальні процеси або зміни в ендометрії, що виникають після процедури, можуть додатково впливати на менструальний цикл.

Ановуляторний цикл після пологів є природним явищем, особливо у жінок, які годують груддю. Грудне вигодовування стимулює вироблення гормону пролактину, який пригнічує овуляцію, запобігаючи дозріванню фолікулів у яєчниках. Навіть якщо менструація відновлюється, ановуляторні цикли під час ГВ пов'язані з поступовим відновленням гормонального балансу і нормального функціонування репродуктивної системи.

Ановуляторний цикл у пременопаузі виникає через вікові зміни в роботі яєчників, які починають виробляти менше гормонів, особливо естрогену і прогестерону. У результаті порушується процес дозрівання фолікулів і не відбувається овуляція. Крім того, коливання гормонального рівня і зниження запасу яйцеклітин роблять цикли нерегулярними, що є природною частиною процесу згасання репродуктивної функції.

Ановуляція та інсулінорезистентність пов'язані через вплив інсуліну на гормональний баланс. У разі інсулінорезистентності підвищений рівень інсуліну в крові стимулює яєчники до надлишкового вироблення андрогенів, що може порушувати дозрівання фолікулів і спричиняти хронічну ановуляцію.

Ановуляція за синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) виникає через гормональний дисбаланс. Підвищений рівень лютеїнізуючого гормону й андрогенів за полікістозу порушує нормальний розвиток фолікулів, перешкоджаючи їхньому дозріванню й виходу яйцеклітини.

Ановуляторний цикл у разі кісти яєчника часто пов'язаний з тим, що новоутворення перешкоджає нормальному процесу дозрівання фолікулів і овуляції. Наприклад, фолікулярні кісти утворюються, коли фолікул не розривається для виходу яйцеклітини, а продовжує рости. Подібний дисбаланс може порушувати роботу яєчника, призводячи до гормональних збоїв і перешкоджаючи настанню овуляції в наступних циклах.

Симптоми ановуляторного циклу

Зрозуміти, що цикл ановуляторний, можна за відсутністю звичайних для овуляції симптомів. За ановуляторного циклу базальна температура зазвичай залишається однофазною, без характерного підвищення в другій фазі циклу, яке вказує на овуляцію. Це пов'язано з відсутністю вироблення прогестерону, який викликає температурний стрибок після овуляції.

Прямо перед овуляцією і під час неї виділення з піхви рясні, нагадують сирий яєчний білок. Вони стають прозорими, слизькими і тягучими, створюючи оптимальні умови для сперматозоїдів, полегшуючи їхній рух до яйцеклітини. Якщо зазначені виділення відсутні або вони не змінюються протягом циклу, це може вказувати на ановуляторний цикл.

За ановуляторного циклу жінки можуть не відчувати типових овуляторних відчуттів, наприклад, тягнучого болю внизу живота. За ановуляторного циклу груди можуть не боліти або біль може бути менш вираженим, тому що відсутнє підвищення рівня прогестерону, який зазвичай викликає зміни в молочних залозах. За ановуляторного циклу гормональні коливання, що впливають на чутливість і болючість грудей, не відбуваються. Можливі симптоми ановуляції:

• нерегулярні менструації;
• рясні місячні (втрата більше 16 чайних ложок або 80 мл крові);
• мізерні місячні (втрата менше чотирьох чайних ложок або 20 мл крові);
• тривалі менструації (більше семи днів);
• відсутність місячних (аменорея).

Затримка при ановуляторному циклі виникає через відсутність овуляції, що порушує нормальний гормональний цикл. Після овуляції рівень прогестерону зростає, стимулюючи потовщення ендометрія і підготовку до можливої вагітності. У разі ановуляції гормон не виробляється в достатній кількості, і менструація може не настати вчасно, оскільки слизова матки не відторгається в очікувані терміни.

Рясна кровотеча за ановуляції може бути пов'язана з гормональним дисбалансом. Без овуляції рівень прогестерону не підвищується, що порушує стабілізацію ендометрія, і він може продовжувати рости і потовщуватися під впливом естрогену. Коли шар ендометрія не підтримується прогестероном, він може почати відторгатися неконтрольовано, що призводить до ряснішої кровотечі, ніж у нормальному циклі.

У разі ановуляторного циклу, незалежно від того, є чи немає місячних, необхідно записатися на прийом до гінеколога. Лікар призначить лабораторні та інструментальні дослідження для визначення причини ановуляції та підбере курс терапії за необхідності.

Діагностика ановуляторного циклу в Харкові

На первинній консультації гінеколог аналізує симптоми, збирає анамнез, ставить запитання щодо регулярності місячних, наявності захворювання репродуктивної системи та операцій в анамнезі. Для визначення типу ановуляції (наприклад, гіперандрогенна, пролактинова) лікар призначає аналізи крові. Лабораторні тести за ановуляторного циклу:

• пролактин;
• прогестерон;
• гормони щитоподібної залози.

Гінекологічне УЗД за ановуляції необхідне для оцінки стану яєчників, матки та ендометрія, щоб виявити причини відсутності овуляції. У разі підозри на ановуляторний цикл на УЗД лікар визначає наявність фолікулів та їхній розмір, а також дивиться, чи стався розрив фолікула, що вказує на овуляцію. Крім того, УЗД допомагає виявити можливі патології, включно з полікістозом яєчників, кістами, запаленнями або порушеннями в структурі ендометрія. Також ультразвукова діагностика допоможе визначити причину ановуляції за регулярних місячних.

Лікування ановуляторного циклу в Харкові

Курс терапії за ановуляції підбирається індивідуально залежно від причини патології. Препарати, які можуть призначити в разі ановуляторного циклу:

• гестагени (препарати прогестерону). Нормалізують другу фазу менструального циклу, імітуючи дію природного прогестерону. Вони сприяють дозріванню ендометрія і його своєчасному відторгненню, що допомагає відновити регулярність циклу;
• антиестрогени. Блокують естрогенові рецептори в гіпоталамусі, стимулюючи вироблення фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів. Це сприяє дозріванню домінантного фолікула в яєчниках і настанню овуляції;
• інсулін-сенситайзери. Знижують рівень інсуліну в крові в разі інсулінорезистентності, що допомагає зменшити вироблення андрогенів у яєчниках, відновлює гормональний баланс і сприяє відновленню овуляції;
• препарати гонадотропінів. Містять синтетичні або рекомбінантні аналоги ФСГ і ЛГ, які безпосередньо стимулюють ріст фолікулів у яєчниках і викликають овуляцію. Їх часто застосовують у разі складних випадків безпліддя;
• інгібітори ароматази. Блокують фермент ароматазу, який відповідає за перетворення андрогенів на естрогени. Зниження рівня естрогенів стимулює гіпофіз виробляти більше ФСГ, що сприяє дозріванню фолікулів і овуляції.

У разі неправильного або несвоєчасного лікування ановуляції можуть розвинутися наслідки. Можливі ускладнення ановуляторних циклів включають безпліддя, аменорею і гормональний дисбаланс. У деяких випадках цикли без овуляції (навіть за наявності місячних) можуть підвищити ризик гіперплазії ендометрія, остеопорозу і серцево-судинних захворювань.

Записатися на консультацію до гінеколога для діагностики та лікування ановуляторних циклів, мізерних або рясних місячних, регулярних затримок менструації в Харкові в Європейському Радіологічному Центрі можна за телефоном, вказаним на сайті, або через форму запису на прийом.